Цей день встановлено згідно з указом Президента України № 1062/99 від 23 серпня 1999 року й він збігається з Міжнародним днем пам’яток і визначних місць, ініційованим ЮНЕСКО. Його метою є привернення уваги суспільства до необхідності збереження культурної спадщини та історичної пам’яті, розвитку національної самосвідомості.

Україна має надзвичайно багатий культурний фонд: понад 130 тисяч пам’яток історії, архітектури, археології, монументального мистецтва, містобудування тощо. Серед них — Софійський собор у Києві, Києво-Печерська лавра, історичний центр Львова, пам’ятки архітектури Криму, які внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Величезну цінність мають і об’єкти нематеріальної культурної спадщини, народні ремесла, усна творчість, сакральна архітектура.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року стало випробуванням для збереження національної спадщини. Культурні пам’ятки опинилися під прямою загрозою знищення як через бойові дії, так і внаслідок свідомої політики агресора, спрямованої на стирання української ідентичності. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, пошкоджено або зруйновано понад 1500 об’єктів культурної спадщини: з них національного значення — 139, місцевого — 1184, щойно виявлених — 96. Пошкоджень зазнали пам’ятки культури у 18 областях та Києві, зокрема: у Харківській області — 329, Херсонській — 279, Донецькій — 169, Одеській — 159, Київській області та Києві — 100, Чернігівській — 65, Запорізькій — 63, Львівській — 61, Дніпропетровській — 49, Миколаївській — 47, Сумській — 37, Луганській — 32, Хмельницькій — 11, Полтавській — 6, Вінницькій та Житомирській — по 4, Кіровоградській — 3, Черкаській — 1. Також шкоди зазнали 2233 об’єкти культурної інфраструктури. З них 409 знищено (18,3%). Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій та Сумській областях. Це дані на 25 березня 2025 року. Серед них — музеї, театри, бібліотеки, церкви, історичні будівлі, архітектурні комплекси, багато з яких є унікальними. Постраждали такі знакові об’єкти: Харківський обласний театр опери та балету, музей Григорія Сковороди, Спасо-Преображенський собор в Одесі, біосферний заповідник «Асканія-Нова», пам’ятки Херсонщини. ЮНЕСКО, міжнародні організації та українські фахівці фіксують факти варварського поводження з культурними об’єктами на тимчасово окупованих територіях: мародерство, вивезення музейних цінностей, спроби «переписати» культурну спадщину під російський наратив.

Попри це Україна продовжує боротьбу за свою культурну спадщину. Запускаються ініціативи з цифрової фіксації та збереження пам’яток, тривають реставраційні проєкти, міжнародна спільнота активно підтримує українські музейні установи та культурні ініціативи.

День пам’яток історії та культури сьогодні — це не лише про минуле, це про майбутнє. Це заклик до об’єднання навколо цінностей, які визначають нас як націю.

Це нагода кожному замислитися над тим, що таке культурна спадщина і що ми можемо зробити, аби її зберегти.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.