Це не просто екологічне свято, а нагода замислитися над тим, як ми впливаємо на довкілля та які кроки можемо зробити, аби захистити природу для майбутніх поколінь.
Цей день почали відзначати в США у 1970 році як громадянську ініціативу. Її засновником вважається американський сенатор Ґейлорд Нельсон, який прагнув привернути увагу до проблем забруднення навколишнього середовища. Відтоді ідея поширилася по всьому світу.
На міжнародному рівні Всесвітній день Матері-Землі був офіційно визнаний Організацією Об’єднаних Націй у 2009 році. Відповідну резолюцію Генеральна Асамблея ООН ухвалила 22 квітня 2009 року (A/RES/63/278). У документі підкреслюється, що Земля та її екосистеми є нашим домом, а турбота про них — це спільна відповідальність усіх людей.
Сам термін «Мати-Земля» використовується для висловлення глибокого зв’язку людства з планетою — не лише як фізичним середовищем існування, а і як джерелом життя, духовності та культури.
22 квітня у різних країнах світу проводяться заходи, спрямовані на підвищення екологічної свідомості: акції з прибирання, посадки дерев, екофоруми, флешмоби, освітні програми для дітей та молоді. Велику роль відіграють волонтери, екологічні організації, школи, університети та медіа.
Особливої актуальності цей день набуває на тлі глобальних викликів — змін клімату, вирубки лісів, втрати біорізноманіття, забруднення води та повітря. Станом на сьогодні понад мільярд людей у 193 країнах щорічно долучаються до ініціатив, присвячених йому. Це найбільший в історії рух за охорону довкілля.
Всесвітній день Матері-Землі — це можливість не лише згадати про екологічні проблеми, а й зробити конкретний крок: відмовитися від одноразового пластику, посадити дерево, сортувати сміття, підтримати екологічні ініціативи або просто розповісти про важливість збереження природи своїм друзям.
Турбота про Землю починається з кожного з нас. І саме сьогодні — найкращий час, щоби зробити свій внесок у майбутнє нашої планети.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
