У 2023 році Міністерство соціальної політики спільно з Міністерством оборони запустили експериментальний проєкт — надання послуги соціального супроводу військовослужбовців та членів їхніх сімей у військових частинах Збройних Сил України.

За цей час до проєкту доєдналось 35 військових підрозділів у 13 областях. Наразі понад 12 тисяч військових з родинами отримали допомогу, консультацію та підтримку. Надавачі послуги фокусують свою увагу на інформаційній, консультаційній, юридичній, психологічній та профілактичній підтримці. З якими проблемами доводиться працювати, які виклики вирішують надавачі послуги на місцях та про створення особливої спільноти з військовими розповіли представники трьох організацій, які вже тривалий час допомагають захисникам.

«Наше головне завдання — щоб військовий думав про службу та про себе. А про проблеми, які залишились удома, намагаємось дбати ми», — фонд благодійної організації БФ «Екта ініціатива» (Київщина)

Фонд благодійної організації БФ «Екта ініціатива» був заснований у відповідь на виклики війни 2022 року. Спочатку організація спеціалізувалась лише на гуманітарній допомозі, потім, після проведення досліджень потреб у громаді, почали фокусуватися на впровадженні соціальних проєктів. Першочергово представниці БФ створили «Центр підтримки жінок», де сформували потужну команду соціальних працівників, психологів, психіатрів та неврологів, що дало змогу взяти участь у конкурсі від Мінсоцполітики щодо надання послуг соціальної підтримки військовослужбовцям та їхнім родинам.

Після навчань з червня 2024 року команда ФБ почала роботу з надання соціального супроводу.

«Під час знайомства з представниками ТЦК, керівництвом військової частини, представниками органів місцевого самоврядування я обов’язково пояснюю, що наше головне завдання — щоб військовий думав про службу, а не про ті проблеми, які в нього лишилися вдома, ми працюємо і допомагаємо родинам захисників та захисниць. Усі послуги абсолютно різноманітні: починаючи з оформлення дітей військових у дитячі садки чи навчальні заклади, закінчуючи перенаправленням до громади, коли військовий турбується, щоб літні батьки не залишились без дров чи ліків. Не менш важливим є кейс, коли військовий турбується про психологічний стан рідних, шукаючи можливості знайти для них підтримку психолога. Також маємо справи, коли військовий з пораненням не розуміє, куди йому рухатися, хто може допомогти з оформленням документів та іншими необхідними діями при пораненні», — розповідає голова фонду благодійної організації БФ «Екта ініціатива» Надія Слухай.

Для надавачів послуги супроводу завжди найбільш болючі кейси, коли доводиться допомагати родинам загиблих військових та військових, які потрапили в полон. Часто фахівці залучають надавачів соцпослуг у громадах, аби родини отримали якомога ширший перелік допомоги та підтримки: «У нашій роботі ми не повинні зациклюватися лише на наших послугах, варто зауважувати момент, коли кейс слід передати в громади. Фахівець повинен розуміти алгоритм дій, коли кейс передається на рівні громади».

Надія Слухай каже, що організації, які будуть надавати послуги, повинні бути готові напрацювати довіру — з військовими, керівництвом частини, а головне — на рівні громад.

Очільниця ГО наголошує, що зважаючи на чутливість теми, кожен спеціаліст повинен дбати про збереження власного ресурсу. Так, наприклад, одна із фахівчинь організації, попри досвід військового волонтерства, після пів року роботи з військовими вимушена була зробити перерву, аби відновити власний емоційний стан.

Та припиняти таку важливу роботу не можна. В організації був кейс, коли чоловік пішов до війська, а дружина не впоралася із моральним тиском і почала зловживати алкогольними напоями, переставши піклуватись про дитину. До ГО звернувся військовий, стурбований станом родини. Після відповідної роботи з мамою провели психологічні сесії, вона вийшла з депресивного стану, дитину віддали до дитячого садка, а мамі допомогли знайти роботу.

«Я дуже злий. Мій побратим лежить без ніг, і я не можу йому допомогти», або Чому варто просити про допомогу для захисників», — ГО «Лабораторія військово-політичних досліджень» (Запоріжжя)

ГО «Лабораторія військово-політичних досліджень» із Запоріжжя має мультидисциплінарну команду — психологи, юристи, соціальний працівник. У вересні 2024 року ГО включили до Реєстру надавачів соціальних послуг, організація подалася на конкурс, перемогла та почала надавати послугу соціального супроводу в одній із військових частин.
Один із кейсів, який запам’ятався команді, коли до психолога організації звернувся військовий із розповіддю про свого пораненого друга.

«Військовий зателефонував мені зі словами: «Я дуже злий. Мій побратим лежить без ніг, я відчуваю себе винним, що не можу йому допомогти». Як психолог я попрацювала з чоловіком, який звернувся, а наша бригада виїхала до його побратима», — розповідає психологиня організації Людмила Свірідова.

Побратим військового дістав тяжке поранення, як наслідок — ампутацію. Після цього він замкнувся в собі, і найкращим рішенням вважав повернутися в рідне село, де проживав з мамою, і не шукати допомоги.

Команда ГО поспілкувалась із військовим з ампутацією, сформувала його справу, підключила представників місцевого самоврядування та Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. Як результат — від моменту звернення до того, як людина отримала крісло колісне, всі документи та стала в чергу на протезування, минуло лише два тижні.

«Ми постійно їздили до цього ветерана, слухали запити — йому потрібно було крісло колісне саме таке, щоб зручно було пересуватися сільською дорогою. Також людина потребувала психологічної підтримки. Після комплексної допомоги бійцю ми також налагодили його подальшу комунікацію із соціальним працівником селища, де він проживає. Щоб військовий також отримував соціальний супровід», — каже Людмила Свірідова.

Психолог організації наголошує, що суспільство також не має стояти осторонь та звертати увагу на захисників, які повертаються. Дуже часто вони не йдуть по допомогу, бо зневірені чи переконані, що таких запитів багато і їхніми проблемами ніхто не буде займатися.

Особливістю послуги соціального супроводу захисників у частинах є також те, що надавачі допомагають їхнім родинам. Так, «Лабораторія військово-політичних досліджень» працювала над справою сім’ї, коли чоловік після тяжких поранень потребував допомоги психолога та юридичної консультації, як правильно оформити документи. Водночас соціальний працівник організації допоміг дружині скористатися програмою центру зайнятості та отримати сертифікат на навчання. Дружина бійця вирішила стати психологом, адже бачила, як допомогли її чоловіку, та захотіла так само допомагати і підтримувати інших.

Особливу увагу та підтримку отримують родини військовополонених. З ними також працює вся мультидисциплінарна команда надавачів послуги, щоб на період, доки батьки в полоні, родини отримали необхідні консультації, підтримку та допомогу, а також піклування про дітей.

«У нашому місті майже 2,5 року діти навчалися онлайн. Звісно, що на тлі постійних обстрілів і стресу, хвилювання за своїх батьків-військових діти не завжди хочуть спілкуватися та йти на контакт. У мене був випадок, коли до нас прийшла мама з донькою. Дівчинка — дуже талановита художниця, але замкнулася в собі, бо тато на війні, вони — родина, яка вимушено переїхала. Тому, з дозволу мами, ми попрацювали майже місяць, і зараз вона відкрилась, знайшла нових друзів, навіть почала виставляти власні картини в соціальній мережі», — розповідає психологиня.

Серед кейсів ГО — також не один випадок, коли військовий звертався по юридичну допомогу, а юрист під час спілкування підключав додатково консультації психолога. Це важливо, аби комплексно сприяти вирішенню ситуації — допомогти розібратися з проблемою та психоемоційно підтримати людину після повернення з війни.

«Кожен закритий кейс і вирішена справа мають своє продовження — ми спілкуємося з тими, кому допомагали як клієнтам. Запрошуємо до нашого центру на реабілітацію, вітаємо одне одного зі святами. Дуже часто дружини військових, яким ми допомоги, приходять до нашого центру, щоб допомогти, бути волонтерами. Це дійсно надихає, бо формуємо цілу спільноту», — ділиться представниця організації.

«Найважливіше, що мають зрозуміти військові та члени їхніх родин, — ми створюємо всі умови, щоб їм допомогти. 

Однак вони мають звернутися по цю допомогу. Без їхньої згоди та запиту ми нічого зробити не можемо», — Центр соціальної реабілітації (Черкаси, Шепетівка)

Центр соціальної реабілітації міста Черкаси надає послугу соціального супроводу для військових і їхніх родин з жовтня 2024 року. Однак представники центру працюють по всій Україні, зокрема, і в місті Шепетівці на Хмельниччині. Фахівці центру пройшли навчання, які організували у Мінсоцполітики разом з партнерами, здобуті знання застосовують на практиці. Для того, щоб побудувати ефективну співпрацю, представники центру після підписання контракту із частиною, приїхали та познайомились з особовим складом, який був у пункті постійної дислокації.

Під час першої розмови фахівці розповіли, чим займається організація, та надали контакти для звернень. 

«Мені подобається в моїй роботі, що військові йдуть на контакт. Я одразу кажу: «З восьмої ранку до десятої вечора я готова до ваших дзвінків та запитів». І якщо спочатку запити були від командування частини про допомогу бійцям, то вже зараз військовослужбовці передають контакти одне одному та самостійно звертаються по допомогу», — розповідає представниця центру Зоя Калініченко.

Найбільше кейсів — це запит про юридичну допомогу. Людина пішла служити і не має часу для того, щоб вирішити свої питання.

Один із перших випадків — звернення військового, який утримує двох неповнолітніх дітей, які ростуть без матері. Батько не міг тривалий час зібрати необхідні документи. Разом з фахівцем центру йому допомогли.

Представники організацій, які супроводжують військових, попри різний досвід солідарні в одному: соціальний супровід — це важлива місія. Після пережитих воєнних дій захисники бувають розгублені, закриваються, інколи у родині не можуть самостійно впоратися з цими викликами. А тому надзвичайно важливо вчасно й якісно надати підтримку і допомогу із залученням соціальних працівників.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.