Закон України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (№ 11355), ухвалений Верховною Радою 16 липня 2024 року, імплементує положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. Він передбачає запровадження інтегрованих екологічних дозволів та контроль за промисловим забрудненням на основі найкращих доступних технологій. Це є важливим кроком у напрямку зниження вуглецевого сліду українських виробників та наближення до стандартів ЄС, що відповідає вимогам CBAM.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного середовища», спрямований на удосконалення екологічної оцінки та моніторингу впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, що також сприяє адаптації до європейських екологічних стандартів.

Отже, хоча спеціального закону про CBAM в Україні наразі немає, прийняті нормативні акти створюють правову основу для поступової інтеграції української економіки до європейського вуглецевого регулювання. Це дозволить українським експортерам адаптуватися до нових вимог ЄС та зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку.

СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism) – це механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні з Європейським союзом. Він покликаний запобігти забрудненню навколишнього середовища вуглецем.
 
Уже наступного року в пілотному режимі запустять Національну систему торгівлі викидами (СТВ), а в 2026 році вона повинна запрацювати повноцінно.
Раніше Україна нічого не сплачувала за вуглець, і імпортери також. Тепер, коли ціни будуть встановлені, то Україна може стати менш привабливою для імпортерів, які почнуть купувати продукцію в середині ЄС або у інших країн, шляхом збору з імпортерів ЄС за ввезення товарів з вуглецевим слідом.

Це може стати ще одним бар’єром для українського експорту. Якщо Україна не запровадить механізм компенсації для експортерів або не отримає статус країни, яка має перехідний період у СВАМ, це може призвести до ще більшого зменшення обсягів виробництва і втрати ринків. Ще один аспект – необхідність екологічної модернізації. Щоб це зробити, потрібно інвестувати в «зелені» технології, чи можливо це в умовах війни?  

Що можна зробити, щоб відтермінувати ці нововведення?

По-перше, хотів би наголосити, що впровадження СВАМ в ЄС в повноцінному режимі з 2026-го самі країни ЄС ще можуть поставити під питання – в умовах відмови від дешевого російського газу та ж Німеччина минулого року розконсервувала декілька ТЕС, що працюють на вугіллі, яке дає максимальний викид CO2.

По-друге, наслідки для експортних галузей економіки, передусім металургії, будуть справді негативні. Особливо в умовах імпорту коксівного вугілля, здорожчання електроенергії, нестачі робочої сили , і головне – війни. Оцінки експертів щодо цифр втрат різняться, але це сотні мільйонів євро і загроза втрати 4–5% ВВП.

Уряд, Міністерство економіки та  Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів  мають негайно розпочати  переговори з Європейською Комісією щодо застосування декларативного підходу до українських товарів у рамках СВАМ з 2026 року. І, меншою мірою, – до кінця війни.

Головним аргументом тут є посилання  на положення регламенту CBAM, який передбачає те, що у форс-мажорних ситуаціях країна, яка потрапила до стану форс-мажору, може отримати право відтермінувати дію CBAM.  Війна – це однозначний форс-мажор.

Перший раунд імітаційних сесій за розділом 27 «Довкілля та зміна клімату» вібувся із 14 по 18 квітня. І, сподіваюся, наші посадовці будуть обговорювати там питання CBAM саме в аспекті відтермінування для України.

Олександр Голіздра, голова ГО «Ліга Енергетичного Розвитку України».