Виставка «Іканича: маріупольська писанка» представляє результат масштабної культурної ініціативи – відновлення втраченої колекції унікальних писанок надазовських греків, відомих під назвою «Іканича». Цей проєкт не лише про мистецтво – це про відновлення частини історії та культурної спадщини Донеччини.

Перші згадки про писанки «Іканича» датуються кінцем ХІХ – початком ХХ століття. У 1904 році було зібрано колекцію з майже 500 грецьких писанок. Згодом, унаслідок музейної реформи, більшість з них була передана до інших установ,  а у фондах Маріупольського краєзнавчого музею залишилося лише 18 зразків. Остаточна втрата колекції відбулася у 2022 році внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. Проте до нашого часу збереглися 98 унікальних карток із замальовками орнаментів, виконаних у 1928 році.

І саме з метою відновлення цієї культурної спадщини було реалізовано проєкт, ініційований громадськими та культурними діячами за участю державних інституцій.

Ця експозиція – перша після знищення Маріупольського краєзнавчого музею внаслідок російської агресії.

2024 рік став знаковим для української культурної спадщини: ЮНЕСКО офіційно визнало писанку частиною нематеріальної культурної спадщини людства.

А відтворення «Іканича» – це не просто мистецький витвір, а унікальний елемент культурної ідентичності надазовських греків, котрі століттями плекали свої традиції на українській землі.
Виставка зібрала чимало гостей: першу заступницю міністра культури та стратегічних комунікацій України Галину Григоренко, заступника міністра Сергія Бєляєва, голову бюро ЮНЕСКО в Україні К’яру Децці Бардескі, голову Федерації грецьких товариств України Степана Махсму, а також представників органів влади, науковців, митців і громадських діячів.

Особлива подяка – Донецькому обласному навчально-методичному центру культури, команді Маріупольського краєзнавчого музею і дослідниці Зої Сташук, завдяки яким колекцію знищених війною писанок вдалося відродити за цифровими копіями. Її праця стала справжнім містком між минулим і майбутнім, зберігаючи пам’ять крізь руїни.

Окрім писанок Іканича відвідувачі ознайомилися з іншим унікальним елементом нематеріальної спадщини – культурними звичаями надазовських греків, пов’язаними з обрядовим хлібом Псатир, що входить до Національного переліку елементів НКС України.

Ця виставка – не просто нагадування про втрату, а потужний знак культурного відродження. Вона доводить: навіть коли ворог намагається стерти сліди нашої історії, пам’ять живе – у символах, традиціях, людях. І доки ми зберігаємо свою культуру, доти живе і наша нація.

За матеріалами Донецької ОВА.

 

Хочете першими знати про зміни та оновлення в законодавстві?
Хочете з перших уст дізнаватися про роботу Верховної Ради та окремих депутатів?

Підписуйтеся на

фейсбук-сторінку «Голосу України»,

де ми розміщуємо найактуальнішу офіційну інформацію.