Делегація Верховної Ради України під головуванням Першого віцеспікера Олександра Корнієнка завершила візит до Вісбадену (Німеччина), де взяла участь у спеціальному засіданні Міжпарламентської ради Україна — НАТО (UNIC). Захід тривав два дні: 23–24 квітня 2025 року.
Програма спеціального засідання передбачала, зокрема, обговорення ключових аспектів безпекової підтримки України, міжпарламентської взаємодії та актуальних викликів для євроатлантичної безпеки. Серед тем, які піднімалися, були наслідки російських атак, зокрема кількість жертв, серед яких діти, посилення військової допомоги Україні, зокрема протиповітряної оборони, залучення росією інших країн у війні, а також необхідні кроки та консолідація для зупинення війни в Україні і запровадження сталого та всеохоплюючого миру.
«Засідання відбулося на фоні найбільшої з липня 2024 року атаки Росії на Київ, коли було здійснено найбільш смертоносний ракетний і дроновий удар. Ця атака додала гостроти обговоренню поточних переговорів щодо відновлення миру. Масштаб і характер атаки на цивільну інфраструктуру знову підкреслили бажання Росії продовжувати завдавати безпідставного страждання та насильства по всій країні, щоб зламати український народ і змусити його відмовитися від героїчної боротьби за свободу. Проте, як зазначили українські парламентарі під час засідання, рішучість і воля України боротися залишаються сильнішими, ніж будь-коли. Це також підтримується потужною зовнішньою фінансовою та військовою допомогою від понад 50 союзників та партнерів», — зазначається в повідомленні Парламентської асамблеї НАТО.
Співголова Міжпарламентської ради Україна-НАТО, перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко наголосив, що росія не шукає миру — вона єдина, хто прагне більше злочинів на території нашої держави. За його словами, війна рф проти України — це не просто спроба захопити територію, це спроба знищити саму ідею незалежності та кинути виклик основам європейської та глобальної безпеки.
«Ми вдячні за всю надану підтримку — за кожне рішення, кожен голос, кожен пакет допомоги. Але сьогодні важливо не просто продовжувати це, а діяти швидше й рішучіше, тому що зволікання коштує життя людей», — зауважив Олександр Корнієнко, додавши, що Україна повністю віддана миру та дипломатичним рішенням, але не коштом територіальної цілісності, обороноздатності чи майбутньої безпеки нашої країни.
Програма візиту також включала відвідування Центру безпекової допомоги та навчання для України НАТО (NSATU - NATO Security Assistance and Training for Ukraine) — командування Альянсу, створеного на саміті НАТО у Вашингтоні 2024 року, яке координує надання військової техніки та тренувань для нашої держави країнами-членами та партнерами НАТО.
В ході візиту до NSATU парламентарії союзних країн побачили, як НАТО планує, координує та організовує надання важливої безпекової допомоги Україні, щоб підтримати її оборону та забезпечити майбутню стабільність країни. NSATU, серед іншого, координує навчальні програми для українських військових. Окрім того, організація активно підтримує зусилля союзників у розвитку збройних сил України з урахуванням довгострокових стратегічних перспектив.
Відбулися зустрічі з Вітольдом Бартошеком, заступником командира (дивізіон забезпечення NSATU), бригадним генералом Геннадієм Шаповаловим, представником ЗСУ при NSATU та Брентом Боне, Старшим політичним радником (Командування повітряних сил НАТО).
«Ми вдячні за цю ініціативу, започатковану з метою допомогти ЗСУ наблизитися до стандартів НАТО. Важливо, що вона вже діє. Очікуємо, що NSATU буде ефективно координувати різні види військової допомоги Україні, організацію своєчасного надання, підготовку українських військовослужбовців та роботу над майбутньою структурою Збройних Сил», — сказав Перший віцеспікер Олександр Корнієнко.
Обговорюючи майбутні геополітичні процеси, голова Постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО, заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв заявив, що було б великою помилкою для країн НАТО намагатися відновити економічну співпрацю з росією після завершення бойових дій та скоротити військову допомогу Україні та власне переозброєння.
«Лише збереження економічних санкцій може стримати відновлення військових потужностей росії та ускладнити її підготовку до нової агресії проти Європи чи України», — наголосив він.
Заступник голови Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська наголосила, що Україні важливо розуміти фінансові, військові, матеріальні та людські можливості для підтримки нашої держави в боротьбі проти збройної агресії російської федерації.
«Також потрібно розуміти, наскільки ми разом із Європою можемо бути спроможними чинити опір у разі, якщо США повністю випадають із системи підтримки — особливо це стосується заміни поставок американської зброї», — зазначила вона.
Іншим ключовим питанням, за словами Соломії Бобровської, є участь структури NSATU в підтримці України, а також лідерство європейських держав НАТО в цьому процесі. «Серед іншого, вважаю важливим питання повернення на територію України тренувальних місій», — резюмувала парламентарійка.
«Засідання UNIC дало можливість поспілкуватися з колегами-парламентаріями з різних країн-членів НАТО, обмінятися думками щодо останніх подій довкола України, і пояснити їм необхідність якомога скорішого вступу України в НАТО», — розповів заступник Співголови Міжпарламентської ради Україна-НАТО, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
В свою чергу, член Міжпарламентської ради Україна-НАТО, голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що Україна перебуває на критичному етапі війни.
«Безумовно, українці суттєво виснажені від терору війни, але ми розуміємо: щоб вижити і мати майбутнє, нам треба вистояти. Це означає, що боротьба для нас буде тривати, поки ми не зупинимо росію. москва не може бути жодним чином винагороджена за руйнування і смерть, які вона несе, за підрив всієї системи міжнародного права», — наголосила голова Комітету.
Член Міжпарламентської ради Україна-НАТО, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Галина Михайлюк зазначила, що Україна прагне миру, як ніхто інший.
«Проте ми не можемо погодитися на «мир будь-якою ціною». Будь-яке майбутнє врегулювання має поважати наші непорушні червоні лінії», — наголосила вона.
За словами Галини Михайлюк, Україна ніколи не визнає тимчасово окуповані території України як російські. Крім того, Україна не погодиться на жодні зовнішні диктати щодо структури, чисельності та інших характеристик Сил оборони України.
«Ми не приймемо жодних обмежень нашого суверенітету, внутрішньої та зовнішньої політики, включно з правом вільно обирати альянси, до яких прагнемо приєднатися», — резюмувала Галина Михайлюк.
В NSATU підтвердили, що союзники продовжують підтримувати Україну, не як учасники конфлікту, а як стратегічні партнери, що сприяють реалізації законного права України на самооборону, гарантованого Хартією ООН.
Під час візиту офіційні співрозмовники, експерти та учасники неодноразово наголошували на потребі у збільшенні оборонних бюджетів і нарощуванні виробництва озброєння — викликах, з якими сьогодні стикаються всі союзники, особливо в Європі. Однією з ключових тем стало питання перерозподілу відповідальності в межах Альянсу, з акцентом на необхідності, щоб європейські країни-союзниці взяли на себе більшу частину завдань зі стримування та оборони на власній території. Делегація чітко засвідчила: політична воля до такого кроку є потужною.
Під час візиту учасники неодноразово наголошували на ключовій ролі трансатлантичної єдності у забезпеченні безпеки вільного світу. Один із делегатів чітко підсумував: «Європа потребує Сполучених Штатів, так само як і Сполучені Штати потребують Європи». Це послання стане ще потужнішим під час майбутньої весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО, яка відбудеться 23–26 травня в Дейтоні, штат Огайо.
ДОВІДКОВО
Асамблея, хоча й є інституційно окремою від НАТО, виконує важливу роль зв'язку між НАТО та парламентами країн-членів Альянсу. Вона забезпечує більшу прозорість політики НАТО і сприяє кращому розумінню цілей і місій Альянсу серед законодавців і громадян країн-членів.
UNIC заснована у 1998 році для підвищення прозорості виконання Хартії НАТО-Україна та демонстрації парламентської зацікавленості і участі у співпраці між НАТО та Україною. З того часу вона стала більш широким форумом, де члени можуть обговорювати питання, що становлять взаємний інтерес. UNIC відіграє провідну роль у відповіді Асамблеї на відновлену агресію росії.
