Він виконує законодавчу функцію, затверджує регіональний бюджет, контролює діяльність виконавчої влади та відображає політичну волю понад вісьмох мільйонів мешканців
регіону. Його діяльність — це символ політичної автономії, здобутої після переходу Іспанії до демократії.

Після смерті диктатора Франсіско Франко в 1975 році Іспанія почала процес демократичного перетворення, що включав створення автономних спільнот із власними інститу-ціями влади. Андалусія, попри відсутність історичного автономного статусу (на відміну від Каталонії чи Країни Басків), активно домагалася рівного рівня самоврядування.

Поворотним моментом стало проведення референдуму

28 лютого 1980 року, на якому більшість населення висловилася за набуття автономного статусу через «шлях за статтею 151» Конституції Іспанії — найповніший механізм децентралізації. Ця дата сьогодні вшановується як День Андалусії.

У 1981 році було ухвалено Статут автономії Андалусії, що заклав основу діяльності парламенту, який став головною політичною інституцією регіону. Його перше засідання відбулося 21 червня 1982 року в Севільї, у залі гобеленів Королівського Алькасару. Це була установча сесія першої легіслатури після виборів, що відбулися 23 травня 1982 року. На засіданні було обрано першого президента парламенту — Антоніо Охеда Ескобара. 28 лютого 1992 року Парламент Андалусії провів своє перше пленарне засідання у новій постійній резиденції — історичній будівлі Hospital de las Cinco Llagas у столиці автономії Севільї, що була офіційно відкрита як парламентська зала саме цього дня.

Парламент Андалусії є однопалатним органом. Кількість депутатів становить 109 осіб, які обираються кожні чотири роки за пропорційною системою вісьмома провінціями Андалусії (Альмерія, Кадіс, Кордова, Гранада, Уельва, Хаен, Малага, Севілья). До основних повноважень законодавчого органу належать прийняття законів автономії, затвердження бюджету Андалусії, вибір голови уряду Андалусії, контроль за діяльністю уряду та автономних органів, представлення громадян у міжрегіональному діалозі.

Парламент працює не лише в пленарній залі. Основна частина законотворчої діяльності, опрацювання ініціатив, контроль за урядом та міжфракційна взаємодія відбуваються у парламентських комісіях — це профільні органи, які формуються відповідно до ключових напрямів регіональної політики. Кожна комісія складається з депутатів, пропорційно представлених за результатами виборів. Вони мають право розглядати законопроєкти та по-
правки до них, викликати урядовців для звіту, проводити слухання експертів і представників громадськості, формулювати рекомендації до пленуму.

На постійній основі діють комісії з питань охорони здоров’я та споживчої політики; освіти та університетів; інфраструктури, містобудування та житлової політики; сільського господарства, рибальства, водних ресурсів і сталого розвитку; економіки, фінансів та бюджету; соціальної політики, рівності та інклюзії; туризму, культури та спорту; промисловості, енергетики та цифрової трансформації; правосуддя, внутрішніх справ і місцевого самоврядування.

Окремо функціонує Комісія з контролю за діяльністю Ради уряду Андалусії (аналог парламентського нагляду). За необхідності створюються тимчасові комісії або спеціальні слідчі групи, наприклад, для аналізу надзвичайних ситуацій (епідемії COVID-19, посухи, економічної кризи) або корупційних скандалів. Такі структури демонструють здатність парламенту реагувати на виклики в реальному часі.

Взаємодія автономних парламентів Іспанії з головним законодавчим органом країни — Генеральними кортесами — відбувається у межах моделі кооперативного автономізму. Це означає, що хоч автономії мають широкі повноваження, вони все ж інтегровані в єдину правову і політичну систему Іспанії.

Механізм взаємодії такий: законодавчі ініціативи автономій до Кортесів — автономні парламенти мають право ініціювати законопроєкти на рівні національного законодавства, це здійснюється шляхом офіційного подання законодавчої пропозиції до Конгресу депутатів — нижньої палати Кортесів, така пропозиція подається від імені автономного парламенту після її ухвалення більшістю голосів. Наприклад, парламент Каталонії чи Андалусії може запропонувати зміни до загальнодержавного законодавства про освіту, трудове право чи екологію.

Участь у реформах Конституції та Статутів — якщо розглядається конституційна реформа, автономні парламенти мають консультативну роль, а у випадку змін, що зачіпають їх повноваження, — іноді й обов’язкову згоду. 

Також зміна Статуту автономії (основного закону регіону) повинна бути ухвалена автономним парламентом, схвалена Кортесами, іноді підтверджена регіональним референдумом.
Співпраця через Сенат — у Сенаті Іспанії (верхній палаті Кортесів) є територіальне представництво автономій, частина сенаторів обирається безпосередньо громадянами, але інші призначаються автономними парламентами.

Кожна спільнота делегує по одному сенатору плюс одного за кожний мільйон жителів. Саме ці сенатори представляють інтереси регіону на національному рівні, беруть участь у розгляді законів, що стосуються автономних повноважень, бюджету, міжурядових відносин тощо.

Окрім того, функціонує низка спільних комісій, які складаються з представників центрального уряду і урядів автономій, а іноді й парламентів. Їх завдання — погоджувати політику у сферах із розподіленою відповідальністю: освіта, охорона здоров’я, дотації тощо.

Якщо автономний парламент вважає, що закон, ухвалений Кортесами, порушує його повноваження або Статут, він може подати оскарження до Конституційного суду Іспанії. Це одна з форм інституційного контролю в умовах складної державної моделі.

Взаємодія автономних парламентів із Кортесами — це баланс між самоврядністю (у межах Статутів), участю в національній політиці (через Сенат, законодавчі ініціативи) і підпорядкуванням спільному правовому полю Іспанії.

Це забезпечує гнучкість і водночас стабільність у складній багаторівневій політичній системі країни.

Сучасний парламент Андалусії продовжує бути ареною гострих дебатів щодо соціальних питань, економічного розвитку, екології та використання природних ресурсів. Особливу роль відіграють також дискусії щодо мовної та культурної ідентичності в контексті єдності Іспанії. Це не лише місце, де ухвалюються закони, а й інституція, що формує колективну пам’ять, політичну культуру та ідентичність мешканців півдня Іспанії. Його становлення стало прикладом того, як демократичні інститути можуть виникнути навіть у регіонах без традицій автономії, і як вони з часом стають ключовими гравцями в системі державного управління.

Взаємини між Україною та автономною спільнотою Андалусія в Іспанії мають переважно гуманітарний, економічний та культурний характер. Попри відсутність формалізованих
міжурядових угод на рівні автономії Андалусія активно підтримує Україну через низку ініціатив, особливо після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. В березні 2022-го уряд автономії гарантував 1200 місць для розміщення українських громадян у восьми провінціях регіону. Крім того, Андалусія запровадила програму фінансової допомоги для українців зі статусом тимчасового захисту, які не мають достатніх матеріальних ресурсів. Розмір допомоги варіюється залежно від складу родини та доходів, а заявки на виплати приймаються щомісяця.

У 2023 році Андалусія імпортувала з України товарів на понад 500 мільйонів євро, зокрема соняшникове насіння та олію. Це свідчить про важливість України як торговельного партнера для регіону. Очікується, що бізнес-зв’язки між сторонами надалі розвиватимуться.

У квітні 2022-го містечко Фуентес-де-Андалусія тимчасово змінило свою назву на «Україна» на знак солідарності з українським народом. Цей жест привернув увагу міжнародної спільноти та став символом підтримки України на регіональному рівні.

Андалусія активно бере участь у європейських ініціативах, спрямованих на підтримку України. Зокрема, під час головування в Європейському комітеті регіонів у 2024 році Андалусія зосередила увагу на посиленні ролі місцевих і регіональних органів влади в формуванні політики ЄС, що включає підтримку України в умовах війни. Хоча формальні міжурядові угоди між Україною та Андалусією відсутні, регіон демонструє активну підтримку України через гуманітарні програми, економічну співпрацю та культурні ініціативи. Ці дії свідчать про щиру солідарність Андалусії з українським народом та прагнення до подальшого розвитку взаємин.

«BoletRn Oficial del Parlamento de AndalucRa» — офіційний бюлетень парламенту Андалусії

«BoletRn Oficial del Parlamento de AndalucRa» (BOPA) засновано 1982 року, одразу після створення парламенту як автономного інституційного органу. Публікується кілька разів на тиждень, залежно від парламентської активності. Друкована версія обмежена, а електронна — доступна онлайн через офіційний сайт парламенту.

BOPA є офіційним джерелом інформації про внутрішню діяльність парламенту, друкує тексти законопроєктів, поданих фракціями або урядом автономії, ухвалені парламентом закони та резолюції; протоколи пленарних засідань; порядки денні засідань; звіти парламентських комісій; парламентські запити, ініціативи, відповіді уряду; оголошення про зміни у складі фракцій, комісій чи керівництва; публікації спеціального характеру — наприклад, про створення тимчасових комісій чи слідчих груп.

Видання є офіційним джерелом правової сили — саме в ньому оприлюднюються акти, які набирають чинності. Воно також виконує функцію прозорості та звітності перед громадськістю. Всі громадяни мають доступ до матеріалів бюлетеня, що є ключовим елементом демократичного функціонування автономії.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.