Кілька тижнів відпочивала на Південному березі Криму. І була здивована ось чим: і мене, і інших відпочивальників кусали... сонечка. Так-так! Не мурахи, не комарі чи мошки, а саме вони — червоні з чорними цяточками. І боляче ж кусаються! Жодного разу в нашому регіоні не зазнала нападу цих жучків, а тут... Розкажіть, будь ласка, чи нормально це? Чи можуть насправді ці невинні комахи кусатися, чи це якась аномалія? А ще мене з дитинства цікавить: ті комашки, що трохи менші й жовті в чорну цяточку — теж сонечка?
Юлія ПЕТРУК.
Київська область.
Відповідає біолог Ніна УВАРЕНКО:
— У різних країнах маленького червоного жучка із чорними цяточками на спині називають по-своєму: у Росії й у Франції — це «божа корівка», в Україні — сонечко, у Великобританії — «леді-жук».Приблизно 5 000 видів цих комах мають різне забарвлення і малюнок. Одні жучки жовтогарячі або жовті з чорними цятками, другі — чорні із червоними, а в деяких цяток немає взагалі. Одна із найзвичайніших — семицяткова. Так назвали її тому, що на жовто-червоних надкрилах сім чорних цяток: по три на кожному надкрилу й одна спільна на шві між ними.
Можливо, ви здивуєтеся, коли я скажу, що сонечко хижак і переважно промишляє полюванням. Одна така комаха може з’їсти за день близько 50 попелиць.
Це «перелітні» жучки. Фахівцям відомо, що навесні й восени сонечка вирушають у далекі подорожі. У серпні-вересні вони збираються у величезні зграї й летять до місць зимівлі, навесні — на літні «пасовища». Рідко кому вдається помітити зграї сонечок у повітрі. Їх просто не видно на великій висоті. Причиною раптової появи жучків у невластивих для них місцях є найчастіше якась перешкода, що заважає польоту, — дуже сильний вітер, дощ, водний простір. При перельоті через великі водойми комахи дуже стомлюються й прагнуть за першої ж нагоди опуститися на сушу. Тому часто їх скупчення виявляють на берегах морів і водосховищ.
Найімовірніше, через такі «мандрівки» сонечка часом поводяться зовсім погано, просто-таки звіріють. Бувало, у погожі дні на пляжі під Севастополем хмари комашок шльопалися на розімлілі людські тіла і намагалися якнайболючіше вкусити.
І ще хочу сказати, що сонечок птахи не їдять. Увесь секрет їхньої неїстівності — в отруті кантаридині, який опікає горло. Якщо ненароком притиснути жучка пальцями, то він по каналах у лапках випустить жовтогарячу краплю з гірким смаком і своєрідним різким запахом. Це відбувається через особливості будови колін у сонечок. Як тільки жучок підбирає ніжки, із суглобів на «колінах» виступають крапельки. Це гемолімфа (так називається кров жуків), у ній містяться дуже отруйні речовини, зокрема — згадуваний кантаридин. Особливо отруйна кров сонечок (Coccіnellіdae): при потраплянні на шкіру людини вона спричиняє опіки й схожі на нариви водянисті пухирі.
Фото з сайту http://animalpicture.ru.
