l11 ss0208sg.txt
Найбільшим дурнем є політик, який є дурнем: як найбільше всім відомий.
Історія, хоча ніколи й не називала ніде жодного прямого нащадка Буцефала, відомого коня відомого царя Олександра Македонського, а тільки згадує понад десяток, і навіть дюжину (рівно чотирнадцять), міст, заснованих Олександром на визнання його заслуг і названих однаково -- Буцефалополісами, вона ж, історія, свідчить, що згодом розвелося Буцефалових нащадків стільки (звісно ж, не без сторонньої допомоги), що кожен десятий кінь у Македонській імперії (що була колись царством, яке перетворилося на Імперію внаслідок великих, чималих завоювань) був (вірніше, вважався) буцефаловцем.
І тому навіть віслюк, до того ж будь-який, міг оголосити себе нащадком коня Буцефала. Тим паче, що всі коні, котрі зуміли стати виробниками кінського поголів'я, вважаються діадохами, що означає -- наступниками, або спадкоємцями, коня Олександра Македонського, якими свого часу, як спадкоємці самого царя Олександра, були п'ятеро з його найближчих сподвижників -- Антигон, Антипатр, Євмен, Кратерес і Птолемей, тому що оголосити себе рівними Буцефалу, а тим паче більшими, ще не настав час.
Подібно людям коні теж мають уряд: тому що без уряду немає закону, без закону немає порядку, без порядку немає суспільства, без суспільства немає уряду і так далі. Тим паче що уряд, і кінський теж, підбирається (слід розуміти -- сам себе собі) по-нашому ж принципу: якщо не може відрізнити підкову від кривого цвяха -- не може відрізнити, отже, може правити!
І тому у всій Македонській імперії, у всіх кутках її і навіть на стовпах серед (!) ріллі скрізь було виставлено головні портрети й установлено погрудні бюсти (а то й на весь зріст, із хвостом разом) чергового Головного Проводиря, або Гегемона, кінського поголів'я в особі відповідного мерина з роду Буцефала Македонського, що вважався гегемоном не тому, не з тієї причини, з якої вперше такого звання був удостоєний Філіпп Македонський (справді Великий; більше того, найбільший політик відомого досі давньослов'янського світу), а через свою неміч орати або возити. І тому займався правлінням як легшою роботою.
Але якось прокинувшись у своїх стійлах і лежбищах і подивившись на іконостаси, коні й лошиці побачили, що влада перемінилася: як і колись усюди висіли й стояли портрети і бюсти Гегемона, але не в кінській іпостасі (як слово, є похідним від іншого слова -- лошиця) Мерина з горезвісного роду Буцефалів, а в образі досі не відомого Івана Івановича, який не з роду Буцефалів, а іншого -- роду Конюха! Що за кінської, вірніше, стаєнної, демократії тхнуло не вівсом, і навіть не відомими відходами від вівса, а дечим гіршим: невідомим раніше різновидом демократії -- ізократією. Тобто такою формою правління, за якої наявна політична система зображується, подається й підноситься як найкраща з усіх демократій, на яку можуть бути здатні тільки візники ("извощики"). А що таке ізократія як правління візників? Зрозуміло, найбільш витончена демократія.
У короткій довідці біля кожного зображення Конюх представлявся як прямий, безпосередній нащадок Олександра Македонського!
Звісно, таке відхилення вбік таких буцефалосів від прямого стовбура буцефалідів має з Буцефалом як предком і його нащадками вже не споріднення, а тільки властивість ("свойство"), свояцтво? Однак історіографія-генеалогістика тому й наука, а не еквілібристика, що може взятися й береться за те, щоб у будь-якого Конюха-Гегемона відкопати серед його предків (адже не з Місяця ж він звалився!) все одно кого -- хоч Олександра, хоч Буцефала, але в будь-якому разі Македонського!
І тому взяли -- й відкопали! Знайшли: ні багато, ні мало, але нині правлячий Гегемон-Конюх є нащадком Олександра і Зевса!
Зрозуміло? Уже не самого Олександра Македонського, а вкупі із самим Зевсом Олімпійським!
Щоправда, вірять усьому цьому не на Олімпі, а в стайні. Ті, що в стійлі й поряд.
