Я, багаторічний передплатник вашої газети, прошу помістити в рубриці «Діалог» назви членів родини чотирьох поколінь (як жіночого роду, так і чоловічого). А також всі можливі випадки родинних відносин: від наречених і невісток до сватів і приймаків.
Василь ПОПЛАВСЬКИЙ.
Берездів Славутського району
Хмельницької області.
Будь ласка! Як свідчать словники сучасної літературної мови, можуть бути такі родичі:
Чоловік — чоловік по відношенню до жінки, з якою він одружився.
Дружина — жінка по відношенню до чоловіка, з яким вона одружилась.
Подружжя — шлюбна пара; чоловік і дружина. Один із шлюбної пари: дружина щодо свого чоловіка або чоловік щодо своєї дружини.
Свекор — батько чоловіка.
Свекруха — мати чоловіка.
Тесть — батько дружини.
Теща — мати дружини.
Дівер — брат чоловіка.
Шуряк — брат дружини.
Зовиця — сестра чоловіка.
Свояки, свояцтво — родичі не по крові, а по шлюбу.
Своячка — сестра дружини, дружина брата.
Свояк — брат дружини, чоловік жінчиної сестри, родич (діалект).
Зять — чоловік дочки, чоловік сестри, чоловік зовиці.
Невістка — дружина брата, дружина сина для його матері, дружина одного брата по відношенню до дружини іншого брата; уживається також замість «зовиця», «своячка».
Сват — батько одного з подружжя по відношенню до батьків іншого.
Сваха — мати одного з подружжя по відношенню до батьків іншого.
Дід (дідусь) — батько батька або матері.
Бабуся (бабця) — мати батька або матері.
Прадід, прабабуся — діди й бабусі наших батьків.
Двоюрідний дід — дядько батька або матері.
Двоюрідна бабуся — тітка батька або матері.
Онук (онучка) — син (дочка) дочки або сина по відношенню до діда або бабусі.
Відповідно двоюрідний онук (онучка) — син (дочка) племінника або племінниці.
Племінник, небіж (племінниця, небога) — син (дочка) брата або сестри (рідних, двоюрідних, троюрідних). Відповідно дитина двоюрідного брата (сестри) — двоюрідний (-а) племінник (племінниця), троюрідного брата (сестри) — троюрідний (-а) племінник (племінниця).
Онучатий племінник (племінниця) — онук (онучка) брата або сестри.
Дядько (дядечко) — брат батька або матері, чоловік тітки.
Тітка (тітонька) — сестра батька або матері; дружина дядька.
Єдиноутробні (брат, сестра) — мають спільну матір.
Єдинокровні (брат, сестра) — мають спільного батька, але різних матерів.
Зведені (брат, сестра) — брат (сестра) по вітчимові або мачусі.
Двоюрідний брат — син рідного дядька або рідної тітки.
Троюрідний брат — син двоюрідного дядька або двоюрідної тітки.
Двоюрідна сестра — дочка рідного дядька або рідної тітки.
Троюрідна сестра — дочка двоюрідного дядька або двоюрідної тітки.
Кум, кума — хрещений батько і мати по відношенню до батьків хрещеника і один до одного.
Мачуха — дружина батька по відношенню до його дітей від іншого шлюбу, нерідна мати.
Вітчим — чоловік матері по відношенню до її дітей від іншого шлюбу, нерідний батько.
Пасинок — нерідний син одного з подружжя, що доводиться рідним другому.
Падчерка — нерідна дочка одного з подружжя, що доводиться рідною другому.
Приймальний батько (мати) — ті, хто всиновили чи вдочерили дитину.
Приймальний син (дочка) — усиновлені, удочерені кимось.
Приймальний зять (приймак) — зять, що прийнятий в сім’ю дружини, тобто живе в будинку дружини чи її батьків.
Словник української мови в 11 томах окрім загальновживаних додає й діалектні та пестливі назви. Такі як: невіста (наречена); дружинонька, жіночка, жона — дружина; подруг (чоловік); синова (невістка); швагер (шурин); швагрова (своячка, зовиця, братова); дядина (жінка дядька); пасерб (пасинок); пасербиця (падчерка), зведенята — зведені брати і сестри. Особливо багато синонімів, чомусь, у свекрухи: і свекрівонька, і свекрухна, і свекрушисько, і свекрушище.
Після смерті чоловіка дружину, якщо вона не одружилася вдруге, вже називали удова (вдовиця, вдівонька). А чоловіка, якщо не одружувався знову, — удовець, вдівець. А їхніх дітей: сина — вдовенко, дочку — вдовівна.
Є й інші, віддаленіші ступені спорідненості, про які зазвичай говорять «сьома вода на киселі», проте не всі вони однаково споживані нині. Хоча й зрозумілі нам, але не обов’язково входять в активний словарний запас. Частіше кажуть описово: брат дружини, а не шуряк, дружина брата, а не невістка і тому подібне.
До речі, у східних слов’ян термінів для визначення спорідненості було значно більше! Наприклад, дядька по батькові називали строй, а дядька по матері — уй (вуй, вой). Тепер вони витиснені загальним дядько. Племінника по сестрі називали сестринич, сестринець, сестрич, тоді як племінниця по братові була синовицею. Сьогодні все значно простіше. На жаль...
Фотоетюд Олександра КЛИМЕНКА.

«...А ось і зятьок приїхав!»