Комплекс законів, які регулюють широке коло питань демонтажу радянської тоталітарної спадщини включає чотири базових закони, що сформували діапазон регулювання політики пам’яті в сфері декомунізації:
Закон № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті»;
Закон № 315-VIII «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»;
Закон № 316-VIII «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
Закон № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Ухвалення цих законів стало першим кроком до формування нової національної пам’яті, вільної від імперських наративів.
Завдяки «декомунізаційному законодавству»:
♦ запущено процес очищення публічного простору від тоталітарних назв і символів, внаслідок якого перейменовано близько 1000 населених пунктів, а також 25 адміністративних районів і 27 районів у містах;
♦ створено найбільш ліберальне архівне законодавство в Eвропі;
♦ визнано офіційний статус всіх борців за незалежність України в ХХ столітті та забезпечено соціальні гарантії живим учасникам боротьби;
♦ перезапущено процес реабілітації жертв комуністичного тоталітарного режиму та створено Національну комісію з питань реабілітації;
♦ сформовано нову політику пам’яті в Україні, позбавлену радянської пропаганди щодо важливих питань історичного минулого;
♦ створено сприятливий грунт для запровадження процесів деколонізації в Україні;
♦ зросла стійкість українського суспільства до впливів російської пропаганди та історичних маніпуляцій;
♦ підвищився рівень зацікавленості українців власною історією та створення історично-просвітницького контенту на різних майданчиках.
За матеріалами Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Фото: memory.gov.ua